Щоб дитячі посмішки не згасали.

добро

Що може бути приємніше, ніж щирі посмішки маленьких друзів ? Десятикласники завітали до вихованців Центру реабілітації дітей-інвалідів та подарували їм частинку щастя. Спершу ми згадали улюблені пісні, потім пограли в рухавки, а наостанок добре знайомі нам хлопчики провели для нас гру, яку вивчили разом із вихователями. Як відомо, в гості не приходять з порожніми руками, а тому учні подарували дітям усе необхідне для малювання. Ми були дуже раді бачити задоволені обличчя наших друзів. Звісно, це не остання наша зустріч, а тому наступного навчального року обов’язково завітаємо до Центру.

Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека!
Добро твориться просто – ні за так.
Так, як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в’ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.
Хай сіє зерна скрізь метка рука,
І в океан добра тече ріка,
І не зросте із нього ковила…
Лиш так змагаймо океани зла…

Напишіть відгук

© 2013 Гімназія. Всі права захищені.
Powered by