Знайомство з професіями – продовжується!

проф

Минулого тижня, не змінюючи планів, десятикласники продовжили екскурс професіями рідного міста. У середу вони завітали до Лиманської ЦРЛ. Учнів гостинно зустрілили наша класна мама – Бородавка І.В., а також головний лікар – Демидова В.В. Розповівши про багатющу історію лікарні, нас провели по всім віддділенням та познайомили з особливостями роботи як санітарок і медсестер, так і лікарів різних спеціальностей. Головне, що ми зрозуміли, яка насправді велика відповідальність лягає на кожного, хто працює в лікарні. Слова Бородавки Інни Володимирівни: ” Треба любити свою роботу, аби працювати на благо людей та самореалізовуватися”,- стали девізом для усіх, хто прагне не тільки знайти роботу за фахом, а ще й розвиватися, бути професіоналом. Наостанок хотілося б додати, що серед десятикласників є майбутні лікарі. Тож маємо великі надії, що колись і вони працюватимуть у Лиманській ЦРЛ та будуть прославляти вітчизняну медицину.

  Наступною організацією, куди вирушили десятикласники, став Ощадбанк. До цієї установи щодня звертається багато мешканців нашого міста і не тільки. А ось про особливості роботи у банківській сфері нам відомо не так багато. Тому керуюча  банком, Престинська Олена Анатоліївна провела для нас екскурсію. Здавалося б, у такій, на перший погляд, невеликій установі працює велика кількість людей. Ми дізналися пр о те , яку роботу виконують бухгалтери, інкасатори, консультанти банка. Нам розповіли і про те, де треба навчатися, аби потім влаштуватися сюди. Після такого корисного заходу, деякі учні вирішили, що хочуть стати працівниками банку.

Усі ми чекали на подорож до ТОВ «Чайка». Ще з вулиці нас причарував дивовижний запах хліба, він  ніби підказував – це буде цікава пригода. Першою і найкумеднішою сходинкою у знайомстві з товариством для нас стало перевдягання у спеціальний одяг для санітарної безпеки та все ж виглядали ми, ніби  досвідчені технологи, але, виявляється, ми багато чого не знали. Нас одразу зустрів директор підприємства   В.В.Андрєєв і, як справжній господар, який будував цей завод з нічого, почав розповідати про всі тонкощі процесу створення хліба. Перш за все ми побачили, як отримують основний компонент – муку. Усе було показано нам- від етапу завезення зерна до млина і до запакування. А далі, перейшовши до іншого цеху, ми вже ознайомилися з найцікавішим – випіканням хліба. Прямо поряд з нами майстрині готували пампушки з часником, що уже ввечері лежали на столах  Лиманців. Чим далі ми йшли, тим більше дивувалися усій автоматизації та відточеності роботи й координації рухів працівників підприємства. Жодного зайвого руху. Дивуєшся їхній швидкості та спритності, справді, нелегка робота. Але наступні зупинки цехом вражали нас. Тут і тісто місили, і розкладали хліб по формах, і випікали у величезних пічах, і упаковували. Коли йдеш по великому залу,  то можна спостерігати справжнє диво: на початку хліб – це просто тісто, але коли ти виходиш, то по стрічці прямує гарячий батон та уже ледве теплий житній..

А справжньою родзинкою став цех, де випікають булочки, пончики та слойки. Тепер, ідучи до кіоску за обідом, а саме за булочкою, у нашій уяві буде спливати листкове тісто, олія для пончиків та добра тітонька – технолог, яка різала маргарин у той самий час, коли ми проходили з враженими очима повз неї…

Тож, ми думали, що на цьому наша зустріч і закінчилася, але Вадим Владиславович розкрив нам  економічні тонкощі «Чайки» та навчив азам маркетингу, завдяки яким йому вдалося завоювати відданих прихильників своєї продукції. Та, звісно, ми не залишилися без подарунків та скоштували найсвіжішу здобу. Дякуємо за теплий прийом! Можливо, ми повернемося сюди, але вже не на екскурсію, а на роботу.

  Останнім наш клас відвідав Лиманський міський загальний суд та отримав неймовірні враження! Спочатку наш екскурсовод -суддя- спікер Мірошниченко Олександр Володимирович показав нам кімнату з клітками, у яких тримають злочинців, аби вони не мали змоги втекти до зібрання судового засідання. Неприємний запах у клітках – те, що вразило нас спочатку найбільше! Далі ми побачили всі кабінети працівників суду. Наша екскурсія продовжувалась у справжнісінькій залі судових засідань. Перше, що кидається в очі, – це відмінний сучасний ремонт за європейськими стандартами та гарні умови праці для робітників суду. Завдяки презентації ми дізналися про цілі та завдання суду. Відповідно до статті 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. У свою чергу, судова влада реалізується через здійснення правосуддя у формі цивільного, кримінального, господарського, адміністративного, а також конституційного судочинства. Після цієї презентації ми отримали не менш цікаву й пізнавальну інформацію про структуру місцевого загального суду.  Діяльність працівників апарату суду, на відміну від дій судді, не є здісненням судової влади, оскільки лише судді відповідно до закону наділені владними повноваженнями. Обсяг повноважень і обов’язків працівників апарату суду врегульовано насамперед Законом України “Про судоустрій України”, актами Державної судової адміністрації та локальними нормативними актами суду. Діяльність секретаря судового засідання, судового розпорядника суду врегульована також нормами процесуального права, оскільки вони є учасниками процесу. Усі працівники апарату підпорядковані голові відповідного суду, який здійснює загальне організаційне керівництво апаратом. Його вказівки і розпорядження є обов’язковими для виконання працівниками апарату суду. У відношенні із працівниками апарату й головою суду діє принцип підпорядкування, на відміну від суддів, для яких голова є першим серед рівних. Нам пояснили, що, відповідно до ч. 3 ст. 127 Конституції України, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Ось враження від побаченого Мартюшової Богдани:”Кульмінацією нашої екскурсії було судове засідання, на якому ми всі вперше підіймалися, коли суддя в мантії заходив до зали, почули, як секретар робить свій звіт, як суддя опитує позивача й відповідача, як проходять судові дебати і як оголошується рішення суду. Ця справа була справжньою, вона була взята з єдиного державного реєстру судових рішень, але зі зміненими іменами та місцезнаходженням. Наш клас був настільки вражений, що ми не могли й слова сказати!   Ця екскурсія була дуже корисною для нас, бо декілька наших учениць бажають у майбутньому стати суддями. Ми дуже вдячні Мірошниченку Олександру Володимировичу й іншим працівникам суду! “

18619930_1405422036213876_5907156273952178367_n

На цьому наш екскурс завершено, але лише цього року.Наступного року ми продовжимо знайомство з підприємствами нашого рідного міста. Вважаємо дуже корисним захід, який  організувала для нас класний керівник! Головне, що ми зрозуміли – легких професій не буває! І головне – любити ту справу, яку ти обрав!

Фотофакт

Напишіть відгук

© 2013 Гімназія. Всі права захищені.
Powered by