40-ві роковини Чорнобильської катастрофи
Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Пройшло 40 років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покрила білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І вже 40 років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, аварія на ЧАЕС віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня, яка призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних, гуманітарних результатів. За екологічними наслідками вона переросла у планетарну катастрофу – радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. За суспільно-політичним впливом ця катастрофа стала одним із потужних каталізаторів розпаду срср та краху комуністичної ідеології – страх за власне життя і майбутнє, брак інформації про заходи безпеки, кардинальна розбіжність офіційного інформаційного контенту з реальним станом речей остаточно позбавили ілюзій навіть найбільш лояльних до режиму людей.
Нехтування людськими життями, тотальна брехня і показове призначення винних, що було звичним для тодішньої влади, і нині є практикою путінського кремля. Москва тероризує Україну ракетами і БПЛА.
Цинічно руйнуючи українські міста, села, школи, театри, церкви, лікарні, московський режим продовжує погрожувати застосуванням ядерної зброї у ході розв’язаної ним війни. Над світом нависає ядерна небезпека з боку терористичного режиму рф, який нині становить цілком реальну загрозу для людства. Протиставляючи себе цивілізованому світу, рф фактично шантажує його знищенням у відповідь на адекватні спроби демократичних держав до встановлення миру на планеті.
Український народ вже дванадцятий рік поспіль дає гідну відсіч агресору і, на противагу московському режиму, робить усе можливе й надможливе, щоб вберегти світ від трагедій, подібних Чорнобильській.
Україна забезпечила розвиток Чорнобильської зони як унікального місця для наукових досліджень та заповідної території. Держава приділяє велику увагу збереженню пам’яті про уроки Чорнобиля для нових поколінь. Що залишила по собі жахлива катастрофа на ЧАЕС? Покинуту Прип’ять, зруйновані долі та навіки страшну дату – 26 квітня. Життя триває, але біль – уже в крові всіх прийдешніх поколінь. А добірка книг про Чорнобиль – це історії ліквідаторів і працівників на енергоблоках, це оповіді звичайних людей, чиє буття скалічила аварія. І кожен документальний або художній твір – ніби монумент, в якому навіки застиг найгірший день 1986 року.
Сайт BookTop опублікував список із 10 найкращіх книг про Чорнобильську катастрофу
Рекомендуємо ліцеїстам дві книги із цього списку:
Перша для старшокласників.
“Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи” авторства Катерини Міхаліциної й Станіслава Дворницького У книзі представлений Чорнобиль як місто, як атомна електростанція, як Зона відчуження, як трагедія і як символ.
Цю книжку створено, щоб пояснити катастрофу людям, які народилися вже далеко по ній. Аби «Чорнобиль» був не просто словом, за яким упізнають Україну, а усвідомленим історичним досвідом. Його тут показано в кількох вимірах: технічному, емоційному, природничому, політичному. Ось відгук від експерта про книгу: “Я завжди цікавилася історією Чорнобильської катастрофи, але ця книга мене просто вразила! Поєднання художнього стилю, нон-фікшину, інфографіки та карт на 136 сторінках, у подарунковому виданні для дітей, а інформації – море, навіть для дорослого. Навіть не уявляю, який це труд! От ви знали, що історія Чорнобиля нараховує понад 800 років? А звідки походить його назва? А що у ХІХ столітті євреї були найчисленнішим етносом міста? Як СРСР вдавалося маніпулювати інформацією і приховувати ціле містечко в таємниці? Навіщо поруч з АЕС була збудована “Дуга” і чому її називали “російським дятлом”? А знали, що Чорнобильська катастрофа 1986 року – це не перша радіаційна аварія, що відбулася в СРСР, та й на самій станції взагалі? А про інші міста-привиди щось чули? А ось цей факт мене просто вразив! Виявляється частина ліквідаторів з гострою променевою хворобою потрапила на лікування до Москви (із 13 померло 6), а частина – до Київського інституту раку, де з 11 вижили всі!!! Ясно, що офіційна версія пов’язувала це з тяжчим станом хворих, але насправді професор Леонід Кіндзельський на ходу розробляв протоколи лікування хворих і воно відрізнялося від московського. Звичайно, напрошується питання”Хто винен?”. Тут теж наводиться багато версій. І американські шпигуни, і диверсія, і землетрус, і навіть НЛО… У книзі дуже багато цікавих фактів, яких я ніде не зустрічала. Однозначно рекомендую цю книгу, вона сподобається, як школярам, так і їхнім батькам. Та держава, що називалася СРСР і забрала собі до складу Україну, була дуже вправним майстром із приховування великого та важливого”. /Катерина Бондаренко/
Друга книга для учнів 5-7 класів “Квіти біля четвертого” автором якої теж є Катерина Міхаліцина.
За чим так тужить прабабуся, щось видивляючись із вікна багатоповерхівки? Десь на квітучому Поліссі назавжди покинуто її хату. Катастрофа відібрала не тільки дім, а й життя близької людини — як іще безліч життів. А її, вимушену нашвидку евакуюватися, затаврувала «чорнобилькою». Що є тепер? Трави, що пахнуть рідними краями, і онуччині малюнки — як ті, які творила ще одна «чорнобилька» Марія Приймаченко. Онуці прабаба й розповість свою щемку історію.
Читайте, досліжуйте, робіть висновки!
ДЖЕРЕЛА:
https://booktop.com.ua/non-fiction/istoriya/knygy-pro-chornobyl
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.