Правець: хвороба «з ґрунту», яка вбиває болем — але її майже завжди можна попередити

Правець спричиняє бактерія Clostridium tetani, спори якої живуть у ґрунті, пилюці та на забруднених предметах. Коли спори потрапляють у рану (особливо глибоку, колоту, з некротичними тканинами), бактерія виділяє токсин, що «вимикає гальма» нервової системи — і м’язи починають болісно, некеровано скорочуватися. Саме тому правець часто починається зі «стиснутих щелеп» і може швидко перейти до судом усього тіла та проблем із диханням. Важливо: правець не передається від людини до людини — його не «підхоплюють» у транспорті, його «приносять» у рану.

Спори правця в природі нікуди не зникають, а захист після вакцинації не «раз і назавжди» — його треба підтримувати бустерними дозами. У США смертність від правця знизилась більш ніж на 99% порівняно з початком ХХ століття, і з 2000-х років у середньому реєструють близько 2 смертей на рік — це наочний ефект вакцини та правильного ведення ран.

Правець довго був загадкою: люди бачили зв’язок із травмами, але не розуміли механізму. У 1884 році Артур Ніколаєр показав, що забруднений ґрунт може викликати у тварин картину правця; згодом збудника та токсин виділили в культурі (Кітасато, фон Берінґ), а далі з’явилася ідея: якщо токсин «знешкодити», але зберегти його здатність навчати імунітет — отримаємо вакцину. У 1924 році був створений правцевий анатоксин. У військовій медицині: широке застосування правцевого анатоксину значно зменшило випадки правця серед поранених у період Другої світової війни.

Профілактика правця.

1) Вакцинація та ревакцинації

Правцевий анатоксин у складі комбінованих вакцин — це «тренування» імунної системи проти токсину. Ключова ідея проста: базова серія в дитинстві + бустерні дози протягом життя, щоб імунітет не «просідав». Саме так працюють сучасні рекомендації ВООЗ щодо захисту від правця впродовж життя.

2) Правильна обробка ран і післятравматична профілактика

Правець любить рани, де мало кисню: глибокі проколи, забруднені порізи, травми з тканинами, що погано кровопостачаються. Тому очищення рани, видалення сторонніх часток і своєчасне звернення до лікаря — не «перестраховка», а профілактика. А якщо щеплення прострочені або невідомі — медик визначить, чи потрібні бустер і/або протиправцевий імуноглобулін.

3) Безпечні пологи та догляд за пуповиною

Неонатальний правець майже завжди пов’язаний не з «поганим імунітетом дитини», а з умовами народження та догляду за пупковою куксою.

Неонатальний правець виникає, коли пуповину перерізають нестерильними інструментами або на пупкову ранку наносять забруднені речовини; ризик також зростає, якщо пологи приймають брудними руками або на забрудненій поверхні. І попри прогрес, це досі забирає життя: ВООЗ оцінює, що у 2021 році від неонатального правця померло близько 24 000 новонароджених — це на 88% менше, ніж у 2000 році, але кожне з цих смертей є запобіжною. Станом на грудень 2025 року 51 країна була валідована як така, що досягла елімінації материнського та неонатального правця, однак у частині країн проблема лишається значущою.

Захист новонародженого починається ще до пологів — антитіла мами переходять через плаценту. Тому вакцинація вагітної (або жінки репродуктивного віку) проти правця одночасно захищає і її, і дитину від пологового/неонатального правця. ВООЗ підкреслює, що якщо вагітна має лише базові дитячі дози без бустерів, під час вагітності можуть бути потрібні додаткові дози з мінімальним інтервалом 4 тижні, а друга — щонайменше за 2 тижні до пологів, щоб встиг сформуватися захист. Якщо ж вакцинації раніше не було або статус невідомий, підхід також передбачає щонайменше 2 дози до пологів з інтервалом не менше 4 тижнів і фінальною дозою мінімум за 2 тижні до народження.

В Україні профілактика правця проводиться впродовж усього життя, тому що імунітет після вакцинації з часом слабшає і потребує підтримки.

Діти

Базовий захист формується в перші місяці життя дитини у складі комбінованих вакцин.

• 2 місяці — 1-ша доза
• 4 місяці — 2-га доза
• 6 місяців — 3-тя доза
• 18 місяців — перша ревакцинація

Школярі та підлітки

Щоб імунітет не «згас», передбачені планові ревакцинації:

• 6 років — ревакцинація (АДП)
• 16 років — ревакцинація (АДП-М)

Дорослі

• кожні 10 років — обов’язкова ревакцинація проти дифтерії та правця (АДП-М)

Наприклад: якщо останнє щеплення було у 16 років, наступне потрібно у 26, потім у 36, 46 і так далі — без вікових обмежень.

Вагітність і захист новонародженого

Це один із найважливіших моментів профілактики правця.

Якщо жінка:

• має повний курс щеплень і актуальні ревакцинації, додаткові дози під час вагітності можуть не знадобитися;
• не вакцинована, вакцинована частково або не пам’ятає свій статус, під час вагітності проводять щеплення.

Після травм і поранень

Навіть вакцинованій людині інколи потрібен додатковий захист.

Якщо:

• остання доза була понад 10 років тому — потрібна бустерна вакцина;
• вакцинаційний статус невідомий або неповний, а рана глибока чи забруднена — лікар може призначити і вакцину, і протиправцевий імуноглобулін.

Це не «перестраховка», а стандарт світової медицини.

У Донецькій області в 2025 році щеплено комбінованими вакцинами проти правця 3604 дитини до 18 років та 12780 дорослих.

Правець — це не хвороба минулого і не «десь у селі». Його спори є всюди, а лікування складне, болісне і не завжди рятує життя. Натомість вакцинація за календарем — проста, доступна і ефективна, а щеплення під час вагітності захищає одразу дві людини.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Щеплення проти гепатиту B: довготривалий захист від цирозу та раку печінки 23.02.26

Вірусний гепатит B (ВГВ) передається через кров та інші біологічні рідини, а інфікування в дитячому віці особливо небезпечне, бо частіше переходить у хронічну форму й з роками може призводити до тяжких уражень печінки.

Найнадійнішим способом профілактики ВГВ у світі визнана вакцинація, яка суттєво знижує ризик хронічної інфекції та її ускладнень.

За оновленим національним підходом планові щеплення дітей проти гепатиту B проводяться у 2, 4, 6 та 18 місяців, що дозволяє застосовувати сучасні комбіновані вакцини та зменшувати кількість ін’єкцій під час візитів до медзакладу.  Окремо визначені ситуації, коли немовля потребує «нульової» дози вакцини в перші 12 годин життя (наприклад, якщо у мами підтверджено ВГВ або її статус під час вагітності був невідомим), а подальша вакцинація продовжується за віковою схемою.

Всесвітня організація охорони здоров’я підкреслює, що своєчасна вакцинація новонароджених (якнайшвидше після народження, зокрема у перші 24 години) є ключовим кроком для запобігання передачі вірусу від матері до дитини, а завершення повного курсу формує захист у більшості вакцинованих дітей. Дослідження також показують, що імунітет після вакцинації, розпочатої у немовлят, зберігається щонайменше 30 років, тобто забезпечує захист на довгі десятиліття.

У межах реалізації Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року та операційного плану реалізації у 2024-2025 роках Стратегії розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, у Донецькій області на період до 2030 року, які затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 04.04.2024р №204/5-24 передбачено досягнення високого охоплення першою дозою вакцини проти гепатиту B у максимально ранні строки після народження, як орієнтир для зменшення захворюваності серед дітей.

Важливо, що щеплювальні кабінети закладів охорони здоров’я Донецької області забезпечені вакцинами проти вірусного гепатиту B (за кошти державного бюджету та/або за рахунок гуманітарної допомоги), тож вакцинація залишається доступною для населення.

Якщо дитина або дорослий пропустили щеплення, курс можна надолужити за індивідуальною схемою, яку визначає сімейний лікар.
Щоб отримати захист, перевірте вакцинальний статус свій і дитини та зверніться до сімейного лікаря або реальним шансом попередити небезпечні хвороби печінки в майбутньому.

У Донецькій області в 2025 році щеплено проти вірусного гепатиту В першою дозою 503 дитини (100%), з них 433 дитини в пологовому будинку (86,1%).

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

# Вірусний гепатит B #ВакцинаціяРятує #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

Міфи і правда про вакцину КПК та епідемічний паротит. 16.02.2026

Міф 1. “Паротит — легка дитяча хвороба, нічого страшного”

Правда: “Свинка” може бути не лише про “пухлі щоки”. Вірус здатний уражати нервову систему (серозний менінгіт, енцефаліт), підшлункову залозу (панкреатит), а в підлітків і дорослих частіше дає ускладнення з боку статевих залоз (орхіт у хлопців/чоловіків, оофорит у дівчат/жінок). Саме ризик ускладнень — головна причина, чому вакцинація важлива навіть тоді, коли хвороба “не на слуху”.

Міф 2. “КПК потрібна лише від кору, а від паротиту вона майже не працює”

Правда: КПК захищає і від кору, і від паротиту, і від краснухи. За даними CDC, 1 доза компонента проти паротиту дає приблизно 72% ефективності, а 2 дози — близько 86% (діапазони можуть відрізнятися за умовами спалахів). Це не “100% щит”, але це різко знижує шанс захворіти і, головне, зменшує ризик тяжкого перебігу.

Міф 3. “Якщо трапляються спалахи серед щеплених, значить вакцина ‘не працює’”

Правда: Спалахи можуть виникати навіть у вакцинованих колективах, особливо там, де люди довго й тісно контактують (гуртожитки, коледжі, військові підрозділи). Одна з причин — поступове зниження імунітету з часом (waning immunity), через що підлітки та молоді дорослі можуть ставати вразливішими через багато років після дитячих доз. Але це не аргумент “проти” щеплень — це аргумент “за” високе охоплення та правильну схему, бо без вакцинації спалахи були б значно більшими.

Міф 4. “КПК перевантажує імунітет, краще ‘перехворіти природно’”

Правда: “Природно перехворіти” — це завжди гра з ускладненнями та непередбачуваним перебігом. Вакцина тренує імунну систему без ризиків, які несе справжня інфекція, а імунітет людини щодня “обробляє” значно більше антигенів, ніж містить будь-яке щеплення. Практичний сенс простий: вакцина — це контрольований шлях сформувати захист, а хвороба — неконтрольований.

Міф 5. “КПК викликає безпліддя, особливо у хлопців”

Правда: Навпаки, сам паротит у підлітків і дорослих може давати запалення яєчок (орхіт), що інколи впливає на фертильність. Вакцина якраз і потрібна, щоб не допустити інфекцію та її ускладнення.

Міф 6. “КПК = аутизм”

Правда: Зв’язок між вакцинами й аутизмом не підтверджений якісними дослідженнями. ВООЗ публічно підтверджувала, що немає доказів причинного зв’язку між вакцинами (включно з обговорюваними компонентами) та аутизмом, на основі оцінки систематичних оглядів і масиву досліджень.

Міф 7. “Після КПК обов’язково буде важка реакція”

Правда: Переважна більшість реакцій — легкі та короткочасні (наприклад, температура, почервоніння/болючість у місці ін’єкції). Так, як і у будь-яких медичних втручань, серйозні побічні події можливі, але вони рідкісні, а ризики від самої хвороби (особливо ускладнень) зазвичай суттєво вищі.

Міф 8. “У календарі постійно щось міняють — значить, самі не знають, як правильно”

Правда: Календар оновлюють не “від примхи”, а тому що з’являються нові дані, нові вакцини й кращі схеми захисту. В Україні з 1 січня 2026 року КПК за календарем роблять двічі: у 1 рік і у 4 роки — це офіційна схема, яка спрощує контроль і підсилює захист у дошкільному віці.

Міф 9. “Якщо у нас мало випадків — можна не робити”

Правда: Мало випадків зазвичай саме тому, що працює вакцинація. Як тільки з’являються “дірки” в охопленні, вірус отримує шанс повернутися і дати спалахи, бо паротит дуже заразний у колективах.

Міф 10. “У КПК (MMR) страшний склад: ртуть, алюміній, ‘хімія’, тому вона небезпечна”

Правда: КПК — це жива ослаблена (атенуйована) вакцина: вона містить дуже ослаблені віруси кору, паротиту та краснухи, які “вчать” імунітет реагувати, але не повинні викликати повноцінну хворобу у здорової людини. У більшості вакцин КПК немає тіомерсалу (“ртуті”) і немає зовсім алюмінієвих ад’ювантів.

Міф 11. “КПК роблять на яйцях, тому не можна людям з алергією на яйце”

Правда: КПК не є ‘яєчною’ вакциною в тому сенсі, як це часто уявляють. Навіть при алергії на яйце більшість людей може вакцинуватися КПК, але якщо була анафілаксія — рішення приймають індивідуально з лікарем.

Міф 12. “У вакцині є ‘клітини’ і вона ‘змінює ДНК’”

Правда: КПК не змінює ДНК. Ослаблені віруси викликають імунну відповідь, а потім елімінуються. У виробництві деяких вакцин можуть використовуватися клітинні лінії, але у готовій дозі немає ‘живих клітин’, а можливі лише мікроскопічні залишки технологічного процесу, які проходять контроль якості.

У Донецькій області в 2025 році щеплено вакциною КПК 1553 дитини до 18 років, жодних ускладень після вакцинації не зареєстровано.

КПК — це реальний спосіб захистити дитину і себе від кору, паротиту та краснухи без “лотереї” ускладнень. Паротит — не дрібниця, а інфекція, яка може бити по нервовій системі, підшлунковій залозі та репродуктивному здоров’ю, особливо у старших дітей і дорослих.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

#ЩепленняКПК #Вакцина Безпечна #Імунітет #ДонецькийОЦКПХ #

Захист, який починається ще до хвороби: навіщо підліткам вакцинація проти ВПЛ /03.02.2026 р./

Більшість людей протягом життя хоча б раз стикаються з вірусом папіломи людини. У багатьох випадках інфекція минає безсимптомно й залишається непоміченою. Проте існують типи ВПЛ, які можуть роками перебувати в організмі та поступово призводити до розвитку онкологічних захворювань, зокрема раку шийки матки, а також інших форм раку й генітальних уражень у жінок і чоловіків.

Саме тому вакцинація проти ВПЛ вважається одним із найефективніших прикладів сучасної профілактичної медицини. Її завдання — не лікувати вже наявну інфекцію, а створити надійний імунний захист ще до першого контакту з вірусом. Найкращий результат досягається, коли щеплення проведене в підлітковому віці, до початку статевого життя.

Світовий досвід підтверджує ефективність такого підходу. Перші вакцини проти ВПЛ з’явилися у середині 2000-х років, а вже за кілька років багато країн включили їх до своїх національних програм імунізації. З часом стратегії удосконалювалися: нині дедалі більше держав застосовують однодозову схему для дітей віком 9–14 років, що дозволяє швидше охопити щепленнями більшу кількість підлітків.

За даними міжнародних організацій, у 2024–2025 роках вакцинація проти ВПЛ вже стала частиною програм імунізації у більшості країн світу, і кількість таких держав продовжує зростати. Це свідчить про визнання вакцини як реального інструменту профілактики онкологічних захворювань.

В Україні з 1 січня 2026 року щеплення проти ВПЛ включено до Національного календаря профілактичних щеплень. Вакцинація проводиться дівчатам віком 12–13 років із використанням сучасної 9-валентної вакцини, яка забезпечує захист від найбільш небезпечних типів вірусу. Для цієї вікової групи передбачена безоплатна однодозова схема. Для дітей із груп ризику щеплення може проводитися вже з 9-річного віку.

У Донецькій області лише за січень 2026 року проти ВПЛ було щеплено 199 дівчат, що є важливим кроком до формування колективного захисту та зниження майбутнього онкологічного навантаження.

Батькам дівчат віком 12–13 років варто звернутися до педіатра або сімейного лікаря, щоб узгодити вакцинацію відповідно до календаря щеплень. Важливо розуміти: вакцина не усуває вже наявний вірус, але значно знижує ризик зараження тими типами ВПЛ, які найчастіше стають причиною розвитку раку шийки матки.

Водночас навіть за наявності вакцинації профілактика не завершується. У дорослому віці регулярні профілактичні огляди та скринінг залишаються необхідною частиною турботи про здоров’я. Саме поєднання вакцинації та своєчасного обстеження дає найкращий шанс запобігти розвитку онкологічних захворювань.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/