Парадоксальний геній

“Найвидатніший поет УСРС”, голова Верховної Ради (1953-1959), академік Академії Наук (1929), лауреат премій. Тендітний та вразливий. Не пив, не курив, виялався два рази за усе життя.

27 січня виповнюється 135 років від дня народження Павла Григоровича Тичини

Література в усі часи була багата на химерні й парадоксальні постаті. Але, здається, особливо рясніло ними драматичне і грозове XX століття. Один із таких — українець Павло Тичина, потужний поет і живий символ парадоксів свого часу.

Він прийшов до літератури в 1910-ті роки, коли в українській поезії вже утвердився модернізм, хоча головні його досягнення були ще попереду. Читачів вразила мелодійність, музичність текстів нового героя літературної сцени («Там тополі у полі на волі / (Хтось на заході жертву приніс) / З буйним вітром свавольним і диким / Струнко рвуться кудись в далечінь»), його «пантеїстична» картина світу, безпосередність і метафоризм, драматичне мислення. А популярності додало те, що нові літературні тенденції та експерименти Тичина якось невимушено поєднував з елементами традиції, ніби «знімаючи» суперечки між «прогресивними» та «консервативними» читачами. Тому вже ранні його публікації викликали широкий захват, а перша книжка «Сонячні кларнети» практично одразу стала вважатися класикою.

Цікаві відео про письменника. Дивіться. Слухайте. Аналізуйте.

ЗЛАМАНИЙ ТИЧИНА: ВІД ГІМНУ АРМІЇ УНР ДО СТАЛІНСЬКОЇ ПРЕМІЇ (Історії для дорослих)

Павло Тичина – пігмей і геній водночас. Новатор поетичної форми доби УНР (Ген українців)