Чому кір небезпечний сьогодні: дані епіднагляду та роль вакцинації

Кір є однією з найбільш заразних вакцинокерованих інфекцій у світі, адже індекс контагіозності захворювання сягає 90%. Це означає, що 9 із 10 невакцинованих осіб, які контактують із хворим, інфікуються. Для порівняння, грип передається в середньому у 20–30% контактів.

За даними ВООЗ, у 2023 році у світі було зареєстровано понад 9,2 млн випадків кору, що на 18% більше, ніж у 2022 році. Кількість летальних випадків від кору у світі у 2023 році перевищила 128 тисяч, переважно серед дітей віком до 5 років. Основною причиною зростання захворюваності ВООЗ називає зниження рівня вакцинації нижче критичного порогу 95%.

В Україні спалахи кору мають циклічний характер і повторюються кожні 4–6 років. Під час епідемічного підйому 2017–2019 років було зареєстровано понад 115 тисяч випадків кору, з яких понад 70% — серед невакцинованих осіб. У цей період від ускладнень кору померло 41 людина, включно з дітьми.

За 11 місяців 2025 року в Україні зареєстровано 1456 випадків кору, що більше в 4 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Кір небезпечний не лише гострим перебігом, а й ускладненнями. Пневмонія розвивається приблизно у 1 з 20 хворих, енцефаліт — у 1 з 1 000, а у дітей раннього віку можливий розвиток підгострого склерозуючого паненцефаліту через роки після перенесеної інфекції.

Єдиним надійним способом профілактики кору є вакцинація вакциною КПК. Одна доза вакцини формує імунітет у 93–95% вакцинованих, а дві дози — у понад 97%. Саме тому з 01.01.2026 року Національний календар профілактичних щеплень України передбачає дві дози: у 12 місяців та 4 роки.

За 11 місяців 2025 року в Україні вакциновано проти кору першою дозою 133700 дітей, другою дозою 202682 дитини. В Донецькій області щеплено проти кору першою дозою 495 дітей, другою дозою 654 дитини.

За даними епіднагляду, регіони з охопленням вакцинацією нижче 90% мають у 5–7 разів вищий ризик спалахів кору. В умовах внутрішнього переміщення населення та війни ці ризики зростають.

Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України здійснює постійний моніторинг епідемічної ситуації та охоплення щепленнями населення Донецької області.

Дізнатися про наявність вакцин в медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Вакцини під контролем: як холодовий ланцюг і перевірки якості захищають кожну дозу.

Коли люди кажуть «я хочу бути впевненим у вакцині», вони зазвичай мають на увазі дві речі: якість препарату та правильні умови зберігання. Вакцина — чутливий біологічний продукт, тому її безпечність і ефективність залежать не лише від виробника, а й від того, як доза проходить шлях до кабінету щеплень. Саме тут працює система контролю якості та холодовий ланцюг.

Холодовий ланцюг — це безперервне дотримання потрібного температурного режиму від моменту відвантаження до введення вакцини. У цьому процесі немає дрібниць: важливі правильне транспортування, холодильне обладнання, температурний моніторинг і навчений персонал. Якщо температура тривалий час виходить за межі норми, вакцина може втратити частину своєї активності, а отже — і здатність сформувати належний імунний захист. Тому контроль умов зберігання — це не «формальність», а реальна складова безпеки.

Не менш значущим є документальний супровід і логістична дисципліна. Облік партій, термінів придатності, умов транспортування та зберігання потрібен для того, щоб кожна доза була простежуваною. Така простежуваність — один із факторів довіри: якщо виникає питання, завжди можна встановити, яка партія й коли надійшла, де зберігалася, як контролювалася температура, хто відповідав за передавання і приймання.

Важлива й роль комунікації з населенням. Людям потрібно пояснювати, що «холодовий ланцюг» — це не абстрактний термін, а конкретні правила і процеси, які щоденно виконуються, щоб вакцина залишалася якісною. Саме тому інформаційні повідомлення про збереження безпечності вакцин і шлях «від виробника до кабінету» є корисними: вони показують, що в системі є контроль, відповідальність і чіткі алгоритми. У наданому переліку санітарно-освітніх матеріалів така тематика також присутня і системно поширювалася через різні офіційні ресурси.

Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/

Імунопрофілактика для дорослих: чому щеплення після 18 років є критично  важливими

Вакцинація часто асоціюється лише з дітьми, але сучасні рекомендації чітко доводять: дорослі так само потребують щеплень, як і малюки. Імунітет, набутий у дитинстві, з часом слабшає, а ризик інфекцій зростає через роботу, подорожі, хронічні хвороби та зниження активності імунної системи. Імунопрофілактика після 18 років — це інвестиція у довголіття, збереження працездатності та запобігання важким ускладненням.

Чому дорослим необхідні щеплення

Є кілька причин:

1. Імунітет слабшає з віком. Антитіла проти правця, дифтерії, кашлюку та кору знижуються протягом 5–10 років.
2. Контакт з інфекціями в колективах. Підприємства, офіси, навчальні заклади — це середовища, де інфекції швидко поширюються.
3. Ризики для вагітних і новонароджених. Щеплення матері захищає і немовля.
4. Подорожі. Деякі хвороби поширені в регіонах, куди часто їздять українці.
5. Хронічні хвороби. Серцево-судинні, легеневі, діабет підвищують ризик ускладнень від грипу, пневмококу, гепатиту B.

Основні щеплення, рекомендовані дорослим

• Правець і дифтерія (кожні 10 років). Без ревакцинації імунітет зникає.
• Кашлюк. Важливо для батьків немовлят, вагітних, працівників освіти та медицини.
• КПК. Дорослим, які не мають двох доз або не хворіли.
• Гепатит В. Особливо для медиків, студентів, ВПО, осіб із високими ризиками.
• Грип (щороку). Найефективніший спосіб уникнути важких ускладнень.
• Пневмококова вакцина. Рекомендована людям 65+, хронічним хворим та курцям.
• ВПЛ-вакцина. Захищає від раку шийки матки, анального каналу, ротоглотки.

Групи підвищеного ризику

1. Люди старші 60 років. Імунна відповідь знижується з віком.
2. Люди з хронічними захворюваннями. Ваш організм важче переносить інфекції.
3. Медичні працівники. Щоденний контакт з інфекційними хворими.
4. Вагітні. Передають антитіла плоду і захищають новонародженого.
5. Студенти, військові, робітники великих підприємств. Живуть або працюють у великих колективах.

Наслідки низького охоплення вакцинацією серед дорослих

• повернення дифтерії, кору, кашлюку;
• ризик зараження дітей, літніх та людей зі слабким імунітетом;
• економічні втрати через лікарняні;
• збільшення навантаження на систему охорони здоров’я.

Висновок

Імунопрофілактика дорослих — важливий компонент національної безпеки у сфері здоров’я. Регулярні щеплення знижують смертність, попереджають ускладнення, захищають сім’ю та громаду. Вакцинація після 18 років — це не вимога, а відповідальна поведінка, яка продовжує життя і робить суспільство здоровішим.

Вакцинація та хронічні хвороби: чому люди з ризиками потребують особливого захисту

Люди з хронічними захворюваннями — такими як діабет, астма, серцево-судинні хвороби, ниркова недостатність, аутоімунні стани — входять до групи підвищеного ризику щодо тяжкого перебігу інфекцій. Для них навіть звичайні хвороби можуть спричинити значне погіршення стану, госпіталізацію чи небезпечні ускладнення. Саме тому вакцинація для цієї категорії населення не лише рекомендована, а й є одним із важливих компонентів медичного нагляду.

Щеплення не загострюють хронічні хвороби, не впливають на перебіг основного захворювання та не порушують прийом медикаментів. Навпаки, вакцинація зменшує ризик інфікування і знижує ймовірність загострень, що можуть виникнути після хвороби. Наприклад, кір може викликати пневмонію у людей з астмою, правець — тяжкі судоми у пацієнтів із неврологічними розладами, грип — інфаркти й інсульти у людей із серцево-судинними захворюваннями. Захист за допомогою вакцин — це профілактика потенційно небезпечних наслідків.

Медики рекомендують людям із хронічними хворобами робити рутинні щеплення відповідно до Календаря, а також додаткові вакцинації — проти грипу, пневмококової інфекції, гепатиту В, COVID-19. Сімейний лікар індивідуально визначає оптимальний час для щеплення, особливо якщо пацієнт проходить лікування чи має тимчасові протипоказання. Більшість вакцин є безплатними, а їх введення не потребує спеціальної підготовки.

Люди з хронічними хворобами часто мають обмежені можливості швидко звернутися за медичною допомогою у разі інфекційного захворювання, тому профілактика стає ключовою стратегією захисту. Вакцинація допомагає підтримувати стабільний стан здоров’я, запобігає ускладненням і підвищує якість життя. Турбота про захист таких пацієнтів — це також важливий внесок у формування стійкої й здорової громади.