Історичні романи нашого земляка

З нашим земляком, автором історичних романів Василем Крассом ви вже знайомі.

Можливо, хтось із вас навіть читав його романи. Та все ж, ми вирішили ще раз розповісти вам про його книги.

До письменницької діяльності Василь Крас був підприємцем, але долю різко змінила війна на сході України. Так і вирішив бізнесмен стати письменником.

«Татарський бранець» – перша книга з серії його історичних романів.

Роман розповідає про події в 1657—1658 років.
Головний герой роману — підліток Максим Перепечай — потрапляє в неволю до татар. В неволі знайомиться з польським хлопчиком Янеком Сулковським. Татари готують бранців до служби в яничарських військах Блискучої Порти.
Трійко побратимів-запорожців поклялася знайти і відбити чи викупити Максима. На їх шляху стають лиходії, що заробляють на брудних справах у Речі Посполитій і українському Гетьманаті.

«Руїна» розповідає про події 1658 року. Громадянська війна в Україні, початок Руїни. Головні герої роману, побратими українець Максим Перепечай та поляк Янек Сулковський, проходять нелегкий, сповнений пригод шлях , який приводить одного до Блискучої Порти, а згодом — і до чорноморських піратів, а другого у стан болгарських гайдуків , перш, ніж вони знову зустрінуться у горах Старої Планини. Запорожець Тарас Завірюха зі побратимами-козаками очолює курінь особистої охорони гетьмана Івана Виговського. Їм протистоять агенти Таємного приказу і зрадники-лиходії, які допомагають Пушкарю і намагаються зірвати домовленості між Гетьманатом і Річчю Посполитою.

«Побратими» є третьою книгою циклу «Нескорені», до якого ввійшли романи «Татарський бранець» і «Руїна», та продовженням описаних у них пригод.

Роман насичений буремними історичними знаковими подіями 1659 року. Початок року. В країні розгорається полум’я україно-московської війни. Поряд із гетьманом Іваном Виговським діє зрадник, який працює на Таємний приказ Московії. Сейм у Варшаві й затвердження урізаних статей Гадяцького трактату. Скрізь удосталь ворогів і зрадників. Однак є лицарі, які сміливо виходять на боротьбу за волю, справедливість, державність. Троє козаків-побратимів кидають виклик свавіллю й несправедливості. Велика кількість пригод. Битви, поразки й перемоги. Честь і ганьба. Кохання та зрада…

“Я, поки матиму можливість писати, ніколи не відмовлюся від основного свого дітища – Історичних пригодницьких романів із циклу “Нескорені”. Але я ніколи не пишу романи для себе… А навіщо? Можливо я там загальмую, можливо помру, багато чого можливо. Я пишу вже п’ятий роман циклу “Нескорені” – “Урус-шайтан”. А попереду – “Джура”, “Блискуча Порта”, “Чорна рада”, “Ван-Пей”. Я вже стільки інформації перелопатив, щоб написати ці романи. Але я пишу для читачів. Воно може набриднути, тому, що я не ГЕНІЙ. Я простий хлопець, якого ніхто і ніколи не вчив писати. Дуже поверхнево знайомий з філологією, чим завжди викликав невдоволення ще радянського часу письменників, які мене вважають ВИСКОЧКОЮ. На що я завжди відповідаю: ” Як прекрасно, що мене не навчали такі довбодятли, як вас”. Тут моя позиція, як автора, на сто відсотків корелює із земляком Андрієм Кокотюхою. Випишусь в історичних пригодницьких романах, не дай Боже, перший детектив “Піковий валет” можу завершити за два місяці при перебуванні у сприятливих умовах. А далі можуть бути детективи “Острів злочинців”, “Золота шестірка”, “33 кілометр”, ” Бібліотека Ярослава Мудрого”. Це – запасний варіант у випадку краху і втрати читацької популярності до мого основного дітища. Темними ночами, під обстрілами і без світла й інтернету, продумані сюжети багатьох романів. Тримаймося. Швидшої нам перемоги!”  ( Василь Крас)

Василь Крас у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки, м. Київ. 

НАГАДАЄМО: Василь Крас (нар. 1962 р.) — український письменник, автор історичних романів, лауреат премії «ДніпроБукфест 2019» за роман «Татарський бранець». У 2020 році автор отримав премію «Коронація слова» за роман «Руїна», а за обидва ці романи у 2022 році його було нагороджено премією ім. В. К. Малика.

“Роман “Потреба під Конотопом” написаний. Сьогодні він має ось такий вигляд. Більше семисот тисяч знаків з пробілами й рік життя. У кінці стоять три крапки, а значить – далі буде. Роман писався у складних обставинах. ВПО і є ВПО з десятками різних проблем. Важкою була зима 22/23. Відсутність світла, зв’язку й інтернету. Постійні атаки Києва ракетами й дронами. Але я не скаржуся, в окопах набагато тяжче. Головне – роман написаний. Бажаю всім швидшої перемоги над цапами.” ( Василь Крас)

Всі цитати автора з його публікацій на офіційній сторінці фейсбуку.