9 листопада відзначаємо – пишемо диктант!

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Цікаві факти про українську мову

  • Найбільше перекладений літературний твір – “Заповіт” Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.
  • 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова “мед” і “страва”. Це була перша згадка українських слів.
  • Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
  • Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана.
  • Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду: теля, котеня, жабеня.
  • В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
  • Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
  • Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”

Шановні учні та вчителі! 

Радіодиктант національної єдності 2022 відбудеться 9 листопада об 11:00 за київським часом.

Так, диктант транслюватиметься на:

  • в ефірі Українського Радіо та Радіо культура;
  • в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
  • на сторінці ФБ Суспільного, ютуб-каналі Українського Радіо та Суспільне Новини;
  • у додатку suspilne.radio або Дія.

10 листопада буде оприлюднено текст диктанту, тому якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете:

  • надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада;
  • сфотографувати/відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу rd@suspilne.media або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Про це в ефірі Українського Радіо повідомив член правління Суспільного Мовлення, відповідальний за платформи радіо та телебачення, Дмитро Хоркін.

У День української писемності та мови до найбільшого україномовного флешмобу традиційно приєднаються мільйони українців по всьому світу.

“Цьогорічний Радіодиктант — це перш за все українська акція єднання, де б ми не були. Завдяки можливостям Українського Радіо до Радіодиктанту кожен може долучитися, незалежно від того, у якій точці земної кулі перебуває у цей непростий для нас усіх час. Сьогодні це особливо важливо, адже ми бачимо, що війна в Україні йде не лише за збереження наших територій, війна йде за збереження нашої ідентичності. Це флешмоб поваги до нашої культури, це можливість долучитися до спільної дії, яка об’єднує всіх нас”, — зазначив Дмитро Хоркін.

Член правління Суспільного розповів, що авторкою тексту цьогорічного Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читатиме його народна артистка, Герой України Ада Роговцева. До методичної роботи над Радіодиктантом вже традиційно долучиться мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко.

“Де б ви не були, де б не знаходились, пишіть Радіодиктант національної єдності разом з нами. Ми не перевіряємо знання, це не форма контролю. Ми хочемо, щоб цей диктант писали люди різних професій та інтересів, щоб показати всьому світу, як нас багато. Головне, що ми всі об’єднаємося”, — наголосив Дмитро Хоркін.

Радіодиктант звучатиме по всій країні на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура. Водночас флешмоб укотре вийде за межі суто радіоформату: він наживо транслюватиметься на телеканалах та діджитал-платформах Суспільного Мовлення.

Написання Радіодиктанту-2022 адаптовано до умов воєнного часу. Також у різних країнах світу будуть облаштовані студії для написання диктанту для вимушених переселенців та українців, які живуть за кордоном.

Координаторкою проєкту «Радіодиктант національної єдності» стала виконавча продюсерка Українського Радіо Юлія Шелудько.

Закликаємо вас долучитися до заходу!

Гадаємо доречним буде нагадати деякі правила українського правопису.

  • Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити “беру участь”, бо “приймати участь” – це калька.
  • Запам’ятайте, що слово “будь ласка” завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
  • Правильно говорити “протягом дня”. Слово “на протязі” означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
  • Іспит лише “складають”, слово “здавати” вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
  • Будівля та будь-що інше можуть бути “розташовані”, а не “знаходитися”, бо вони не можуть самі себе “знаходити”.

А також не забуваємо про новий правопис, який почав діяти 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Зміни в новому правописі української мови

  • “И” на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери “и” на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері “і”, однак перед приголосними “н” та “р” можна вживати два варіанти написання: “індик” та “индик”, “ирій” та “вирій”, “ірод” та “ирод” тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання “и” на початку: дієслова “икати” та іменника “икавка” та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна “і” на “и” в кінці слів під час відмінювання: “смерти”, “радости”.

  • Більше “Ґ” у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування “ґ” у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви “г” так із використанням “ґ” – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

Запозичені з європейських та деяких східних мов слова, які містять звук [h], і фонетично близькі до нього звуки передавати пропонують буквою “х” (тобто, слова “хобі”, “хокей” і “холдинг” лишаться незмінними). Але, наприклад, слово “хостел” пропонується вживати як “гостел”, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

  • Більше “етерів”

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою “ф”: “анафема” – “анатема”, “ефір “- “етер”, “міф”, “міфологія” – “міт” і “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

Слова англійського походження ця зміна не зачіпає – Артури та Агати писатимуться традиційно.

  • Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року.

Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “проєкт”, “проєкція”, “траєкторія”, “фоє” тощо.

  • Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова “попмузика”, “вебсторінка” “пресконференція” і “експрезидент” писатимуться без дефісу.

  • “Пів яблука” та “пів години”

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник “пів” (у значенні “половина”) окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з “пів” писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: “півострів”, “півзахист” або “півоберт”, наприклад.

  • “Авдієнція” та “фавна”

Новий правопис пропонує урізноманітнити традицію передавання буквосполучення “au” та розширити можливі варіанти транслітерації. Проект документу допускає орфографічні варіанти: “аудієнція” і “авдієнція”, “аудиторія” та “авдиторія”, “пауза” та “павза”, “фауна” та “фавна”.

  • Менше “лапок”

Залишити відповідь

© 2013 Гімназія. Всі права захищені.
Powered by