Літературно- музична вітальня “Про край, що безмежно люблю! “

Пропонуємо вашій увазі вірші наших учнів, що оспівують та випромінюють любов до рідного краю, заохочують любити і бегти свою землю, природу, довкілля.

Поетичне слово

Дала снаги земля і лірикам-поетам.

І вірші їх, слова, мов клавіші кларнета…

Я любю свій рідний край,
Де краса — до неба.
Пошепки говорить гай
До мене і до тебе.
А шепоче він про те,
Що земля прекрасна,
Як високо він росте,
Квітне всюди рясно.
І озера у нас є
Синьоокі, чисті.
Коли сонечко встає,
Грає все барвисто.
Я люблю тебе, моя
Лимнщино мила.
Обіцяю: я тебе
Вовік не покину.
Каракуц Катерина

Рідне місто моє
Рідне місто моє кохане,
Де я народилась, живу –
Чарівні, синьоокі лимани
І поля золоті в жниву.
Дивлюся у небо синє
І влітку з джерел воду п’ю.
І пісня у серце лине
Про край, що безмежно люблю.
Ранок. Сонечко грається,
Пестить ніжно зелений листок.
Весело в серце вривається
Гучний тепловозний гудок.
Тут люди живуть працьовиті
Залізничники, вчителі, лікарі.

З душею і серцем відкритим
Працюють на рідній землі.
І як би життя не склалось,
І де я не опинюсь.
Як пташки із краю чужого,
Сюди я завжди повернусь.

Мальована Влада

Красный Лиман
Две стороны есть у медали,
И город наш из двух сторон.
Одна – с высокими домами,
В другой — у каждого совой дом.
Вот солнце в брызгах изумрудных
И хвойный запах от сосны,
Лесных полянок много чудных…
Свой город очень любим мы.
К нам в гости едут издалека,
Что отдохнуть от суеты.
Здесь все любуются природой
Невероятной красоты.
Альона Казакова

І назвали місто – Лиман!

Славетне місце, щире і привітне,

Де люди доброзичливі усі,

Воно росте, закріплюється, квітне,

І всі дивуються його красі…

Пропонуємо вашій увазі пісні про наше рідне місто – Лиман