Мовою віршів малюємо Зиму

Зима чогось на зиму не подібна, і чорна, й мокра. Надворі теплінь.

На сніг біленький та на іній бідна, а в небі чиста-чиста голубінь.

А може, не зима — весна до краю вже лащиться і розправля крило?

Та спить земля, бо ще зима, я знаю, хоч і зими, вважай, ще не було.

Настане ніч. І з Півночі повіє Холодний вітер. І мороз прийде.

А вранці-рано дітвора зрадіє: Все біле-біле, чорного — ніде!

Бо ж срібний сніг виблискує на сонці, І передбачуваний справдився прогноз,

І ласиці казкові на віконці намалював нам чародій Мороз!

Так, сподіваємось, вже найближчим часом Зима дійсно розгорне перед нами усю свою дивовижу і занурить нас у справжню казку. Але не чекаючи цього бібліотекар, разом зі своїми помічниками з 4 класу Нехаєнко Ангеліною, Бобровою Василісою, Кацелем Ярославом і Розсохою Олексієм запропонували першачкам мовою віршів змалювати Зиму. Дітки читали чарівні віршики, згадували зимові казки, розгадували загадки, познайомилися з книжковою виставкою «Поезія зими» і звісно ж, радісно співали.

Спілкування пройшло весело й цікаво.

Такий же захід відбувся і в 2 класі, але вже після зимових канікул. Ми побачили, що другокласники вже добре читають, знають всі зимові свята, більше знайомі з зимовими казками, вміло добирають риму складаючи віршики про зиму. І нам дуже пощастило, що саме цього дня 23 січня за вікном починалась справжня зима за якою ми так скучили.

Спільні фото