«Цінність людини – в її унікальності!»

Людина… Таке близьке і зрозуміле всім слово. І разом з тим, які різні відтінки ми вкладаємо в його значення.

Щойно народжене дитя – уже людина. І малюк, і підліток, і юнак – людина. Один, виправдовуючи свої помилки, промовляє: «Я ж тільки людина». Про іншого, захоплюючись силою чи розумом, умілістю, величчю чи благородством, говорять: «Ото людина».

Розібратися з відтінками слова «людина» спробували і учні 7-Б класу під час виховної години з елементами тренінгу «Цінність людини –  в іі унікальності». Метою даного заходу було донести до розуміння дітей ідею неповторності й унікальності кожної особистості, домопогти кожному учню знайти в собі те, що відрізняє їх  від інших. Під час заходу семикласники  слухали та аналізували притчі, виконували вправи «Рима по колу»,  «Іменник плюс прикметник», «Я так бачу», переглядали цікаве відео.

Учні дійшли до висновку, що оскільки поведінка людини залежить від того, як вона сама до себе ставиться та від ставлення до неї інших людей, то слід навчитися адекватно визначати нашу справжню цінність. Це означає, що люди повинні добре знати, якими якостями ми наділені, щоб не дозволяти ні самим собі, ні оточуючим повісити несправжні «цінники».

Хіба не дивно,

Що від всіх думок болить голова?

Хіба не дивно,

Що сильніші м’язів щирі слова?

Хіба не дивно,

Що ми робим помилки знов і знов?

Хіба не дивно,

Що найважче й найпростіше – любов?

Хіба не дивно,

Що весь світ вмістився в серці твоїм?

Хіба не дивно,

Що дороги ведуть всі в Рим?

Хіба не дивно,

Що краса врятує білий світ?

Хіба не дивно,

Що людина залишає слід!