Вікові особливості школярів. Життєві кризи в шкільному віці та їх особливості
Вік школярів |
Психологічні вікові особливості |
| Молодший шкільний вік (6-11 років) |
Соціальна ситуація розвитку: спільна з однолітками навчальна діяльність (обов’язкова, регламентована спільна діяльність).
Провідна діяльність: навчальна діяльність. Психологічні новоутворення стабільних періодів: виникнення внутрішнього плану дій, закріплення довільності, стійких форм поведінки і діяльності (звички, навички). Розвиток нового пізнавального ставлення до дійсності. Формування позицій школяра, розвиток суспільної спрямованості. |
| Підлітковий вік (11-14 років) |
Соціальна ситуація розвитку: домінуючими стають соціальні мотиви навчання та спілкування з однолітками.
Провідна діяльність: інтимно-особистісне спілкування в процесі суспільно-корисної діяльності та навчання. Психологічні новоутворення стабільних періодів: почуття дорослості, прагнення до самостійності. Критичність мислення, схильність до рефлексії, формування самоаналізу. Прагнення до спілкування, оцінка товариських та дружніх стосунків як особистих досягнень, інтерес до протилежної статі. |
| Ранній юнацький вік (14-18 років) |
Соціальна ситуація розвитку: стосунки з оточенням стають обумовлені змістом новоутворень: світогляду, морального і психічного самовизначення.
Провідна діяльність: навчально-професійна діяльність (ціннісно-орієнтаційна). Психологічні новоутворення стабільних періодів: формування самосвідомості, самовизначення. Прагнення до самовиховання, самопізнання, самовдосконалення. Критичне ставлення до дорослих. Філософсько-романтичний вік. Психосексуальні орієнтації. Громадські права та обов’язки. |
Криза |
Особливості |
Криза
|
У школі дитина вчиться працювати, готуючись до виконання майбутніх завдань. Залежно від атмосфери, що панує в школі, і прийнятих методів виховання в дитини розвивається смак до роботи або ж, навпаки, почуття неповноцінності як щодо використання засобів і можливостей, так і щодо власного статусу серед товаришів. Суперечність пов’язана з новими умовами провідної діяльності, у зв’язку з переходом до навчання в середній школі, що вимагає активізації адаптаційних можливостей.
|
Криза
|
Цю кризу переживають підлітки обох статей у пошуках засвоєння зразків поведінки, значущих для підлітка (ідентифікація). Цей процес передбачає об’єднання минулого досвіду підлітка, його потенційних можливостей і виборів, які він повинен зробити. Нездатність підлітка до ідентифікації може призвести до плутанини ролей, які підліток грає або гратиме в афективній, соціальній і професійній сферах. Основне протиріччя: активне прагнення до самовизначення, здобутті ролі та значення в суспільстві дорослих при відсутності реальних можливостей ствердити себе серед інших. Симптоми кризи можуть проявлятися у зниженні продуктивності навчальної діяльності, негативізмі, конфліктності поведінки, порушенні поведінки. Криза підліткового віку пов’язана з виникненням нового рівня самосвідомості, характерною рисою якого є потреба в самопізнанні, визнанні власної унікальності, що породжує прагнення до самоствердження.
|
Криза
|
Пов’язана з пошуком близькості з коханою людиною. Відсутність такого досвіду призводить до ізоляції людини та її замикання всередині себе. Переживання молодих людей пов’язані з самовизначенням, пошуком свого місця в світі дорослих. Суперечність між вимогами реального життя та власних уявлень (завищені очікування, недооцінка зовнішніх труднощів, необґрунтований оптимізм чи негативізм) є кризовим моментом в юності. Молода людина обирає між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» на користь першого. Мрії юності поступаються активній діяльності молодої людини. Також характерною є криза ідентичності, пов’язана з сумнівами в тотожності самому собі, втраті власних орієнтирів. Успішним подоланням кризи є здобуття дорослої ідентичності. |
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.