Вікові особливості школярів. Життєві кризи в шкільному віці та їх особливості

school02

Вік школярів

Психологічні вікові особливості

Молодший
шкільний вік
(6-11 років)
Соціальна ситуація розвитку: спільна з однолітками навчальна діяльність (обов’язкова, регламентована спільна діяльність).

Провідна діяльність: навчальна діяльність.

Психологічні новоутворення стабільних періодів: виникнення внутрішнього плану дій, закріплення довільності, стійких форм поведінки і діяльності (звички, навички). Розвиток нового пізнавального ставлення до дійсності. Формування позицій школяра, розвиток суспільної спрямованості.

Підлітковий вік
(11-14 років)
Соціальна ситуація розвитку: домінуючими стають соціальні мотиви навчання та спілкування з однолітками.

Провідна діяльність: інтимно-особистісне спілкування в процесі суспільно-корисної діяльності та навчання.

Психологічні новоутворення стабільних періодів: почуття дорослості, прагнення до самостійності. Критичність мислення, схильність до рефлексії, формування самоаналізу. Прагнення до спілкування, оцінка товариських та дружніх стосунків як особистих досягнень, інтерес до протилежної статі.

Ранній юнацький вік
(14-18 років)
Соціальна ситуація розвитку: стосунки з оточенням стають обумовлені змістом новоутворень: світогляду, морального і психічного самовизначення.

Провідна діяльність: навчально-професійна діяльність (ціннісно-орієнтаційна).

Психологічні новоутворення стабільних періодів: формування самосвідомості, самовизначення. Прагнення до самовиховання, самопізнання, самовдосконалення. Критичне ставлення до дорослих. Філософсько-романтичний вік. Психосексуальні орієнтації. Громадські права та обов’язки.

Криза

Особливості

Криза
молодшого шкільного
віку
У школі дитина вчиться працювати, готуючись до виконання майбутніх завдань. Залежно від атмосфери, що панує в школі, і прийнятих методів виховання в дитини розвивається смак до роботи або ж, навпаки, почуття неповноцінності як щодо використання засобів і можливостей, так і щодо власного статусу серед товаришів. Суперечність пов’язана з новими умовами провідної діяльності, у зв’язку з переходом до навчання в середній школі, що вимагає активізації адаптаційних можливостей.

 

Криза
підліткового віку
Цю кризу переживають підлітки обох статей у пошуках засвоєння зразків поведінки, значущих для підлітка (ідентифікація). Цей процес передбачає об’єднання минулого досвіду підлітка, його потенційних можливостей і виборів, які він повинен зробити. Нездатність підлітка до ідентифікації може призвести до плутанини ролей, які підліток грає або гратиме в афективній, соціальній і професійній сферах. Основне протиріччя: активне прагнення до самовизначення, здобутті ролі та значення в суспільстві дорослих при відсутності реальних можливостей ствердити себе серед інших. Симптоми кризи можуть проявлятися у зниженні продуктивності навчальної діяльності, негативізмі, конфліктності поведінки, порушенні поведінки. Криза підліткового віку пов’язана з виникненням нового рівня самосвідомості, характерною рисою якого є потреба в самопізнанні, визнанні власної унікальності, що породжує прагнення до самоствердження.

 

Криза
юнацького віку
Пов’язана з пошуком близькості з коханою людиною. Відсутність такого досвіду призводить до ізоляції людини та її замикання всередині себе. Переживання молодих людей пов’язані з самовизначенням, пошуком свого місця в світі дорослих. Суперечність між вимогами реального життя та власних уявлень (завищені очікування, недооцінка зовнішніх труднощів, необґрунтований оптимізм чи негативізм) є кризовим моментом в юності. Молода людина обирає між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» на користь першого. Мрії юності поступаються активній діяльності молодої людини. Також характерною є криза ідентичності, пов’язана з сумнівами в тотожності самому собі, втраті власних орієнтирів. Успішним подоланням кризи є здобуття дорослої ідентичності.

Напишіть відгук

© 2013 Гімназія. Всі права захищені.
Powered by