«СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО: ЧОМУ ТІКАЮТЬ ДІТИ?»

Шановні  читачі! Звертаюсь до вас із болючою темою. Останнім часом ми всі дуже часто  зтикаємось із непорозумінням між батьками і дітьми. Так, це, звісно, старовинна проблема, але ж зараз стільки можливостей цікаво проводити час із родиною, є також  усіляки  поради, тренінги з усвідомленого батьківства, тощо!  Але ж чомусь  одинокість зараз все частіше оселяється у родинах, справами одне одного не цікавляться зовсім або тільки формально, ну а про зайнятість батьків і говорити годі, часто вона переходить у грубість, злість, безпорадність та, ба, більше, у домашнє насилля над дитиною. На жаль, таке може відбуватися будь з якою родиною, навіть зовнішньо благополучною. Низка проблем від одинокості і непорозуміння до грубості і жорстокості може призвести до втечі дитини із дому.

Якось я побачила автобіографічну кінострічку талановитого режисера та письменника Павла Санаєва «Поховайте мене за плінтусом». Я була настільки вражена стражданнями маленького хлопчика, над яким знущалась його рідна бабуся, що не можу не поділитися з вами сумом і біллю однієї дитини, однієї маленької душі, де якимось невідомим чином залишилось щире і відкрите серце, де не знайшлося місця для озлобленості, помсти та жорстокості.

Про життя і страждання маленького Павла Санаєва ( за фільмом – Сашко), дивіться тут:

Також хочу поділитися з вами  двома корисними відео, де психологи підказують батькам, як спілкуватися із дітьми, щоб в родині панувало взаєморозуміння та чому, власне, і в якому віці частіше за все і відбуваються втечі дітей із родини.

У останньому відео, до речі, йдеться про японського хлопчика, якого батьки з метою покарання за погану поведінку залишили просто на узбіччі…

Знайдіть, будь ласка, декілька хвилин для перегляду і ви дізнаєтесь, чим закінчилась ця нестандартна ситуація.