Як підготуватися до НУШ

Вже у вересні безліч першачків піде у школу пізнавати новий незвіданий донині світ учнів. Але так само чимало батьків упевнені в тому, що їхнє чадо недостатньо посидюче, аби розсмакувати шкільне життя. Якщо ви запитуєте себе: «Як же моя дитина слухатиме вчителя на уроці, якщо вона не може всидіти й пів години на місці?», тоді поради психологині Дарини Бєлоусової спеціально для вас.

До того, як віддати дитину до школи свідомі батьки зазвичай настільки хвилюються, що вчать її не лише читати чи рахувати, а й поводитися «по-шкільному» – наприклад, сидіти на одному місці стільки, скільки триває урок.

Перед школою дитина і батьки готуються до непростого адаптаційного періоду, який чекає на учня восени. Батьки тривожаться: раптом щось піде не так? Тому й готові протоколювати кількість хвилин, які дитина здатна просидіти спокійно на одному місці, заздалегідь пояснити усі теми з предметів, щодня змушувати її практикувати читання та письмо.

Однак, діти не повинні сидіти вдома спокійно впродовж 45 хвилин. На противагу, нормально, якщо вони шаліють та гасають. На підготовку йде чимало сил і часу, але все це не дасть дитині навичок, які допомогли б у школі. Скоріш, навпаки, розвинуть негативне ставлення до навчання в цілому. Ваше чадо може вибудувати таку логіку: «Мама нервує, отже, і мені час хвилюватися. Мама мене мучить книжками, мені це не подобається. Все це заради школи. Школа – це щось на кшталт покарання».

Спробуйте спрямувати свої сили на те, щоб від підготовки до школи отримувати задоволення.

Нехай дитина підбере для себе ручки й олівці, які подобаються. Дозвольте майбутньому першокласнику самостійно підібрати одяг для школи (звісно ж, керуючись, правилами дрес-коду закладу, якщо такі існують). Коли дитина оточує себе приємними деталями, будь-яке заняття викликає більший інтерес. Коли підготовка до школи приємна, мотивація до навчання зростає.

Адаптація почнеться лише під час самого навчання. Як би батьки не намагалися, раніше першого уроку 1 вересня це не відбудеться. І дорослим, і дитині в будь-якому випадку доведеться це пройти. Але якщо батьки стануть опорою і підтримкою та будуть готові зустрітися з розчаруванням, обуренням і сумом дитини, період адаптації пройде легше.

ТОП-4 поради батькам майбутніх першокласників:

• Погоджуйтеся з дитиною, що навчання – це направду складний процес, що це вимагає сил і не завжди буває приємно.
• Частіше говоріть школяреві, як ним пишаєтесь і раді тому, як він проявляється  у школі.
• Менше оцінюйте дитину, адже порівняння себе з однокласниками вже відбувається у голові вашого школяра.
• Найголовніше – делегуйте вашому маленькому студентові відповідальність за шкільні справи. Не беріть на себе роль вчителя, наставника, диригента. Він – учень, а ви – батьки.